«Незалежність - мій особистий вибір»: історія бойового медика з позивним «Бариста», який святкує День народження разом із країною
124 
Для бойового медика 808-ї Дністровської окремої бригади підтримки на псевдо «Бариста» 24 серпня — це не просто червоний день у календарі чи дата в паспорті. Уродженець Білгорода-Дністровського народився саме в День Незалежності України, і цей збіг став для нього справжнім життєвим орієнтиром.
«Я завжди був незалежним і прагну ним залишатися все своє життя», — підкреслює своє кредо захисник.
Історію воїна-земляка розповідає Район.Білгород.
Від комбайна до фронту
Свою самостійність «Бариста» доводив ділом і в цивільному житті. До повномасштабної війни разом із батьком розвивав фермерське господарство: самотужки опанував трактор, комбайн та агрономічну справу.
Проте у лютому 2022 року зробив свідомий вибір — сам пішов до військкомату з проханням взяти його на службу.
Шлях у війську розпочинав у ремонтній роті, згодом працював водієм-сапером. На Херсонському напрямку, крім розмінування, довелося позаштатно виконувати обов’язки бойового медика.
«І мені це сподобалося, — пригадує військовий. — У 2024 році вивчився, повернувся підрозділ і став на посаду старшого бойового медика роти», - каже він.
За час служби «Бариста» пройшов найгарячіші ділянки фронту: Запорізький, Херсонський, Донецький, Харківський та Сумський напрямки.
«Старший брат» для всієї роти
Бути єдиним бойовим медиком у роті — це величезне фізичне та моральне навантаження. За словами «Баристи», найважче на війні — це відчуття безпорадності, коли поранений побратим стікає кров'ю, і потрібно миттєво опанувати себе.
Втім, його турбота охоплює не лише екстрену евакуацію. У підрозділі медик виконує роль своєрідного «сімейного лікаря»: стежить за здоров’ям бійців, організовує обстеження та направлення до шпиталів. Бійці кажуть, що він для них — як старший брат.
«Хлопці дзвонять, повідомляють, що живі. А я відповідаю, що немає за що дякувати — це моя робота. Ось що значить для мене бути корисним — рятувати життя», — говорить медик.
Навіть під час рідкісних відпусток додому, де на нього чекають дружина та двоє дітей, «Бариста» зізнається: думками він завжди з хлопцями на передовій. Для нього це відчуття незавершеної справи, яку не можна покинути напівдорозі.
Кава в турці та філософія позивного
Свій позивний захисник отримав через любов до якісної кави та системний підхід до всього, за що береться.
«Все почалося ще з "учебки". О шостій ранку я вже сидів у лісі біля газової плитки та варив каву в турці», — посміхається воїн.
Цього року «Бариста» вже учетверте відзначатиме свій день народження у строю. Він переконаний: кожен на своєму місці — від піхотинця й медика до інженера — вкладає частку в спільну Перемогу.
«Знаю, що всі втомилися, але ми не можемо просто взяти й піти. Ми зобов’язані стояти, інакше — хто, як не ми? Я хочу, щоб моя родина, мої діти пишалися мною. Хочу бачити нашу Перемогу», — підсумовує «Бариста».
Читайте також:
- Вараш
На Дніпропетровщині загинув 28-річний уродженець Вараша
- Шацьк
Два роки тому у війн з Росією загинув захисник із села Плоске Сергій Данилюк
- Ужгород
Юрію Василиженку посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин Ужгорода»
- Горохів
У лікарні помер військовослужбовець із села Піски Леонід Фищук
- Освіта
Захисник подарував Рівненському ліцею бандуру, знайдену в зоні бойових дій