Пам’ятаємо, шукаємо, чекаємо: в Аккермані відбулася акція на підтримку зниклих безвісти Захисників

31 серпня 2026, 09:32

У Міжнародний день зниклих безвісти, Алея Надії в парку Перемоги стала осередком болю, єдності та незламної віри для всієї Білгород-Дністровської громади. Тут пройшла загальноміська акція «Пам’ятаємо! Шукаємо! Чекаємо!», яка об'єднала родини військовослужбовців, побратимів та мешканців міста.

Про це РайонюБілгород повідомляє з посиланням на сторінку міської ради.

Ініціаторами проведення заходу 30 серпня виступили родини українських Захисників, які зникли безвісти за особливих обставин. До організації та проведення пам'ятного дійства долучилися творчі колективи Центру культури та дозвілля.

Разом із рідними воїнів у заході взяли участь ветерани війни, військовослужбовці місцевого гарнізону, представники духовенства, трудових колективів, молодь та небайдужа громадськість Білгорода-Дністровського.

«Ми не маємо права забувати»: голоси чекання та підтримки

Цього дня Алея Надії перетворилася на простір спільної обіцянки — не припиняти пошуки та берегти пам'ять про кожного воїна. Вона стала символом незламності для тих, хто щодня живе у напруженому очікуванні бодай найменшої звістки про своїх найдорожчих.

Глибокого й чуттєвого звучання акції надали виступи близьких наших Героїв. До присутніх звернулися Ельвіра Посадовська — дружина зниклого безвісти Захисника України Сергія Мандрикія, та Валентина Мицишина — мати полеглого Героя Олександра Максименка.

Зі словами підтримки до спільноти звернувся секретар Білгород-Дністровської міської ради Олександр Скалозуб:

«Ніхто не повинен залишатися сам на сам із цим болем. Ми поруч. Ми будемо говорити про наших зниклих, підтримувати їхні родини і робити все, що в наших силах, аби кожен, кого чекають, був знайдений і повернувся додому. Нехай сьогоднішня акція стане символом нашої єдності та нагадуванням: поки чекають — ми не маємо права забувати. Віримо. Чекаємо. Повертаємо додому. Слава Україні!», — сказав він.

Спільна молитва та синьо-жовтий маяк надії

Важливою духовною складовою заходу стала спільна молитва, яку провели представники міського духовенства. Вони молилися за якнайшвидше повернення зниклих безвісти, а також за збереження життів і звільнення українських воїнів, які перебувають у ворожому полоні. Молитва об'єднала присутніх у вірі, що здатна долати відстані, стіни тюрем та темряву невідомості.

Фінальним акордом акції став видовищний і глибоко символічний момент: над парком Перемоги піднявся синьо-жовтий та чорно-синій дим.

Ці кольори над Аккерманом знялися наче символічний родинний маяк. Він знову й знову нагадує світу та всій країні: у Білгороді-Дністровському пам’ятають, шукають і чекають на повернення кожного і кожної.